YouVersion Logo
Search Icon

Буття 21

21
1І Господь відвідав Сарру, так як сказав; і зробив Господь Саррі так, як говорив; 2Сарра завагітніла й народила в старості Авраамові сина, у ту пору, на яку вказав йому Господь. 3І дав Авраам ім’я своєму синові, який в нього народився, котрого народила йому Сарра, — Ісаак. 4А восьмого дня Авраам обрізав Ісаака, — як і заповів йому Бог. 5Авраамові ж було сто років, коли в нього народився його син Ісаак. 6І сказала Сарра: Сміх учинив мені Господь; хто лише почує — радітиме зі мною. 7Хто сповістить Авраамові, — промовила вона, — що Сарра грудьми годуватиме дитину? Адже я у своїй старості народила сина!
8І підросла дитина, і була відлучена від грудей. У день, коли був відлучений його син Ісаак, Авраам влаштував велику гостину. 9Сарра побачила сина Аґари-єгиптянки, який народився в Авраама, — як він грався з Ісааком, її сином, — 10і сказала Авраамові: Прожени цю рабиню та її сина, бо син цієї рабині не отримає спадку разом з моїм сином Ісааком. 11Дуже жорстоким видалося Авраамові рішення щодо його сина, 12та Бог сказав Авраамові: Нехай рішення стосовно дитини і рабині не здається тобі жорстоким. Усе, що скаже тобі Сарра, — послухай її голосу, бо в Ісаакові назветься твоє потомство. 13А від сина цієї рабині утворю великий народ, бо він — твоє насіння.
14Тож Авраам устав вранці, узяв хліба й бурдюк води і дав Агарі, — поклав їй на плечі, — а також дитину, і відіслав її. Відійшовши, вона блукала пустелею біля Криниці клятви. 15Та вода в бурдюкові закінчилася, тож вона покинула дитину під одною із сосен 16і, відійшовши, сіла напроти нього десь на відстані пострілу з лука, і сказала: Щоб не бачити мені смерті мого хлопця. Вона сиділа напроти нього, а хлопець закричав і заплакав.
17Бог почув голос хлопця з місця, де той був, і Божий ангел закликав з неба до Агари, і сказав їй: Що таке, Агаро? Не бійся, бо почув Бог голос твого хлопця з місця, де він є. 18Устань, візьми хлопця і тримай його своєю рукою. Адже Я зроблю його великим народом. 19І Бог відкрив їй очі, і побачила криницю живої води. Вона пішла, наповнила бурдюк водою і дала пити дитині. 20Бог був із хлопчиком. Він виріс, поселився в пустелі та став лучником. 21Він оселився в пустелі Фаран, і мати взяла йому жінку з Єгипетської землі.
22Сталося ж того часу, Авімелех, Охозат, його приятель, і Фікол, полководець його війська, сказали Авраамові, промовляючи: Бог з тобою в усьому, що тільки робиш. 23Тому тепер поклянися мені Богом, що не заподієш зла ні мені, ні моїм нащадкам, ні моєму імені, але за праведністю, яку виявив я тобі, — вияви й мені та тій землі, на якій ти оселився. 24І Авраам відповів: Я клянусь! 25Тоді Авраам поскаржився Авімелехові за водяні криниці, які відібрали слуги Авімелеха. 26Та Авімелех йому сказав: Я не знаю, хто зробив цю справу, — ти мені не сповістив, і я не чув, — хіба що сьогодні. 27І Авраам узяв овець і телят, дав Авімелехові, і вони обидва уклали завіт.
28І поставив Авраам окремо сім овечок зі своєї отари. 29І запитав Авімелех Авраама: Що це за сім овечок, котрих ти поставив окремо? 30Авраам же відповів: Цих сім овечок приймеш від мене, аби були мені на свідчення, що я викопав цю криницю. 31Тому він дав тому місцю назву — Криниця клятви, бо там вони обидва поклялися. 32Тож вони уклали завіт біля Криниці клятви. Після цього Авімелех, Охозат, його друг, і Фікол, полководець його війська, підійнялися та повернулися до Филистимського краю. 33А біля Криниці клятви Авраам засіяв ниву і прикликав там Ім’я Господа — Вічний Бог.
34Прожив Авраам у Филистимській землі багато днів.

Currently Selected:

Буття 21: УТТ

Highlight

Share

Copy

None

Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in

YouVersion uses cookies to personalize your experience. By using our website, you accept our use of cookies as described in our Privacy Policy